У половині зразків крові було виявлено сліди ПЕТ-пластика, застосовуваного виготовлення пляшок. Також більше третини проб містили полістирол, який використовують для виготовлення одноразових харчових контейнерів та упаковок для різних продуктів. Загальна концентрація пластикових частинок у крові 22 добровольців склала в середньому 1,6 мкг/мл, що можна порівняти з чайною ложкою пластику на 1000 літрів води (десять великих ванн).

«Це перший випадок, коли нам справді вдалося виявити та кількісно визначити мікропластик у крові людини. Це доказ того, що в нашому тілі є пластик, а його не повинно бути», — заявив агентству AFP Дік Ветхаак, екотоксиколог з Амстердамського вільного університету.

Наразі дослідники хочуть з’ясувати, як це може вплинути на здоров’я.

«Куди він прямує у вашому тілі? Чи може бути видалено? Виводиться із організму? Або він затримується в певних органах, можливо накопичується, або він навіть здатний долати гематоенцефалічний бар’єр?», — зазначив вчений.

У дослідженні говориться, що мікропластик міг потрапити в організм багатьма шляхами: через повітря, воду чи їжу, а також через певні зубні пасти, блиск для губ та чорнило для татуювань.

«З наукового погляду можливо, що частки пластику можуть потрапити до органів через кровообіг», — йдеться у роботі нідерландських учених.

Ветхаак також додав, що у крові можуть бути інші види мікропластику, які його дослідження не виявило.