Міжнародний мораторій на китобійний промисел набув чинності на початку 1980-х років, але багато популяцій повільно відновлюються. Використовуючи поточну базу даних Міжнародної китобійної комісії та інших джерел, нове дослідження допомагає пояснити, чому.

У період з 1900 по 1999 роки було вбито майже 2,9 мільйона великих китів. З них 276 тисяч 442 були вбиті в Північній Атлантиці, 563000 696 — у північній частині Тихого океану, 253000 956 — в Південній півкулі.

Попередні оцінки китової бійні XX століття були значно нижче, але, мабуть, ранні дослідження не включали статистику Радянського Союзу, який змінив Норвегію, Великобританію, Голландію та США на посту китобійного промислу, який тривав майже 30 років після закінчення Другої світової війни.

Промисел китів ведеться починаючи з кінця першого тисячоліття нашої ери, а впровадження вибухових гарпунів і гідролокаторів прискорили скорочення популяції китоподібних. Крім того, над популяціями китів нависли нові загрози, такі як військові сонари, щільний трафік судів і кораблів, а також зміни клімату.

Після прийняття в 1982 році членами Міжнародної Китобійної Комісії мораторію на весь комерційний китобійний промисел, всі народи, крім Японії, Норвегії та СРСР, відмовилися від цих операцій [мораторій не зачіпає аборигенний промисел китів, дозволений для корінного населення Чукотки]. Тим не менш, Ісландія відновила китобійний промисел в 2006 році, а в червні 2010 року під тиском Японії, Ісландії та Данії мораторій був припинений.

Інфографіка