Нанотехнології зараз скрізь. Часом від них починає конкретно нудити. Реклама миючого засобу - з наночастками, купуєш куртку - використовували нановолокна, в якихось йогуртах - якісь наночастинки та інше. Навряд чи знайдеться людина, яка про них взагалі нічого не знає.

А адже нанотехнології - найскладніша область в науці . Складною її робить ця сама приставка «нано». Деякі знають з фізики, що приставка нано-означає 10⁻⁹ ступеня. Суха цифра не може передати той масштаб, з яким мають справу нанотехнології. Тобто наносекунд менше звичайної в 10 ⁻ ⁹ ступеня разів. 

 Ну ось поширений приклад: за той час, поки чоловік підносить бритву до обличчя, його щетина встигає вирости на 10⁻⁹ метра, тобто піднесете бритву 10 ⁹ раз, і буде у вас метрова борода. 

Не раз і не два говорили про те, що за нанотехнологіями майбутнє. Але чому нам вірити? Інтернет, журнали, телебачення посприяли такій популярності цієї прикладної дисципліни, що багато стали ставиться до неї, як до міфу, вигаданому корпораціями лише для того, щоб «рубати капусту» з ведуться на роздуті футуристичні ідеї людей.

А де ж правда? Давайте розбиратися.

А правда, як це часто і буває, десь посередині.

Що таке нано технології?

 Нанотехнологія не є рекламною вигадкою або способом збагачення корпорацій, вони можуть підштовхнути людство до, мабуть, самому великому стрибку в розвитку за всю історію існування цивілізації. Нонаразработкі дозволяють медикам змінювати структури молекул і ланцюгів ДНК в нано-масштабі. 

Наносреда дозволяє в принципі конструювати абсолютно нові молекули, як це було з атомами вуглецю. IT-компанії прагнуть до розробки процесорів в декілька нанометрів. Саме нанотехнології дозволили збільшити щільність записуваної інформації на жорстких дисках, тим самим збільшивши їх обсяг до якихось неймовірних для кінця минулого століття значень. Уже котрий рік створюються нанороботи, розміром в 10 нм, які зможуть самостійно маніпулювати з об'єктами собі подібних величин.

Так а в чому проблема з нано технологіями?

Але все псує саме фраза «вже котрий рік».

Вже який рік нам обіцяють приголомшливі винаходи. Уже котрий рік бюджети компаній завдяки інвестиціям збільшуються майже вдвічі. А те, що бачимо ми в повсякденному житті - не більше ніж туман або непотрібні великим умам розробки. Буде дуже прикро, якщо все вийде, як було завжди: всі зусилля кинуть на оборонну промисловість і гонку озброєнь, а нас почнуть «годувати» черговими міфами аттотехнологіях або фемтотехнологіях.

 Можливо, мої претензії суб'єктивні і не відображають реальність. Суть їх проста: я почув про нанотехнології будучи ще вкрай інфантильним малолітнім бастардом. У той час я відмовився від усіляких цяцьок в інтернеті, інших приблуд і серйозно поглибився в фізику, розраховуючи пов'язати своє життя з прикладною дисципліною (не зовсім, правда, вдалося, і не сказати, що я засмучений). 

І мені не потрібна японська косметика на основі нанотехнологій, зубна паста з наночастками, сорочка з наноткані, яка не промокне, коли я в кондиції виллю на неї пиво. Я хочу пустити по вені нанороботів, щоб ніколи не хворіти ні СНІДом, ні сифілісом, ні раком.

Я хочу, щоб машини будували з нанофазних матеріалів, щоб смертність в аваріях скоротилася в рази. Я хочу, щоб був створений таки нанопроцессор, про який говориться багато і не один рік, що у багато посприяло б стрибка в електротехніці та роботобудуванні, а це в свою чергу прискорило створення нової цивілізації.

Це постійне «хочу» обумовлено не моєї розпещеності. Просто важко дивитися, як одна з найперспективніших дисциплін перетворюється на щось, що не приносить користь і псує враження про потенціал науки. Хтось, можливо, скаже, що технологічний прогрес поки не дозволяє, хтось скаже, що нанотехнології не стануть панацеєю, тому як корпорації не дозволять відбирати у них гроші і тд. І хтось, швидше за все, буде правий.

Але потрібно пам'ятати про те, що саме ця прикладна дисципліна є одним з небагатьох реальних шляхів якісного апгрейда для людини, і відмовлятися від неї важко, хоча б тому, що альтернатив не так вже й багато. Правда, є ще й ЛСД (жарт :)).