Одного дня я щось там фотографував на свою стареньку дешеву мильничку і до мене прийшло розуміння. Розуміння того, що мене не влаштовує фотографія! Наступні кілька днів мої вуха чули лише розмови більш-менш фотографів та ще якихось мудаків, і я прийняв рішення, що мені потрібна саме дзеркальна камера. Але яку ж вибрати? Ось саме про свої пошуки я розповім і надіюсь це буде комусь корисно. Частина перша: теоретично-циферковий метод.
Спочатку потрібно визначитись, чи взагалі така камера потрібна і що очікуєш від неї. Бо якщо мильничкою фотографувати на автоматі і казати що вона погана, то навіть найкрутіша дзеркалка мало чим допоможе, а фотографії хіба добавлять у мегапікселях. А якщо знаєш про такі штуки як витримка, експрозиція, ISO і погравшись із цими параметрами все-рівно не досяг потрібного від фотографії, тоді можна думати про купівлю великої та важкої дзеркальної камери. Ну коли вже визначитись, що нам треба, то і можна висувати вимоги. У мене така вимога є лиш одна – аби подешевше, але щоб потім не жаліти про те, що пожалів. Ну і ще чисто така захцянка – хочу FullHD! Претендент №1 – Nikon D3100
Nikon D3100 – найдешевший дзеркальний фотоапарат, із сучасних. Він досі виробляється, хоч і вже має маркетингову заміну у вигляді D3200. Претендент №2 – Nikon D5100
Nikon D5100 – дорожчий, але із кращим екраном, який ще і повертається. Також кожен параметр у нього "швидший”, хоча фотографії виходять такі ж, як у D3100. Теж зараз вже має маркетингову заміну у виглядів D5200. Претендент №3 – Canon EOS 600D
Canon EOS 600D – найдорожчий претендент, який наразі досить сильно відстає від конкурентів. Претендент №4 – Sony Alpha SLT-A37
На жаль такої класної кругової фотографії не знайшов, тому лише об’єктив. Sony Alpha SLT-A37 – цікавий та конкурентно здатний ґаджет, але лише для фанатів які готові до подальших витрат по Sony-вськи Порівняння цифрТут буду називати параметр, розказувати надідька він треба і порівнювати його між претендентами. Ціна – це напевне найважливішим параметром. Тут очевидним лідером є Nikon D3100, а всі подальші порівняння будуть плану "а чи треба за це доплачувати?” Nikon D3100 | Nikon D5100 | Canon EOS 600D | Sony Alpha SLT-A37 | | | | | ~3350 грн | ~4200 грн | ~4250 грн | ~3900 грн |
Матриця – це те, що власне ловить світло та перетворює його на електрони. Зображення це світло, відповідно більші розміри матриці – більше світла отримаємо. Також коли більше мегапікселів, то отримується краща деталізація. Але не менш важливим є співвідношення розміру матрицю до фізичного розміру пікселя. Саме тому моделі D3200 і D5200 я називаю маркетинговими. В них просто збільшили кількість пікселів. А на справді такі матриці є в більшості випадків гіршими. Основний недолік, це шумність(не та, що звукова). Матриці цих фотоапаратів мають куди меншу площу пікселя і відповідно кожен піксель отримує менше світла і відповідно для отримання доброї фотографії в приміщенні(без якісного освітлення) приходиться піднімати параметр ISO вище значення 3200. Об’єктивно, хоч і трішечки, Canon найтемніший а Nikon D3100 найсвітліший. Nikon D3100 | Nikon D5100 | Canon EOS 600D | Sony Alpha SLT-A37 | 14,2 МП, розмір 23,1 х 15,4 мм | 16,2 МП, розмір 23,6 х 15,6 мм | 18,7 МП, розмір 22,3 х 14,9 мм | 16,5 МП, розмір 23,5 х 15,6 мм |
Фокусування-автофокусування. Там взагалі є різні режими та інша лабуда. Але на справді важливим є точність автоматичного фокусування і його тип. Точність умовно можна визначати по кількості точок автофокусування. Тут Sony трішки краща, а Canon програє. Є ще тип автофокусу, але "викруток” в жодного немає, тому це неважливо. Nikon D3100 | Nikon D5100 | Canon EOS 600D | Sony Alpha SLT-A37 | 11 точок фокусування | 11 точок фокусування | 9 точок фокусування | 15 точок фокусування |
Серійна зйомка – тут ніби все ясно. Цей режим корисний для зйомки рухливих об’єктів. Тут Sony знову попереду, а молодший Nikon трохи гальмує. Хоча в Canon таке враження, що недостає оперативки і серія є обмежена. Nikon D3100 | Nikon D5100 | Canon EOS 600D | Sony Alpha SLT-A37 | 3 кадри на секунду, без обмеження серії | 4 кадри на секунду, без обмеження серії | 3,7 кадрів на секунду, серія 36 знімків | 7 кадрів на секунду, без обмеження серії |
Запис відео. Всі камери пишуть FullHD, це була однією із моїх умов. Замір експозиції. Експозиція – таке складне і страшне слово яке означає просто освітленість об’єкта фотографування. Її треба заміряти, щоб автоматика камери правильно могла визначати витримку та розкриття діафрагми. Тобто для лінивих людей корисна штука. Правда чисельно особливо нічого не вдасться визначити, тому скажемо що всі камери рівні. Nikon D3100 | Nikon D5100 | Canon EOS 600D | Sony Alpha SLT-A37 | 420 піксельний RGB-датчик | 420 піксельний RGB-датчик | 63-зонний кремнієвий елемент | 1200-зональний датчик |
Експокорекція. Все-таки автоматика не завжди спрацьовує правильно, тому буває треба корегувати експозицію. Тут явно в Nikon i Canon ширші можливості. Nikon D3100 | Nikon D5100 | Canon EOS 600D | Sony Alpha SLT-A37 | ±5 EV із кроком 1/3 | ±5 EV із кроком 1/3 | ±5 EV із кроком 1/3 | ±3 EV із кроком 1/3 |
Автоспуск і брекетинг. Ну автоспуск – стандартна функція затримки знімання, аби поставити десь камеру і добігти до місця знімання. А брекетинг – це можливість робити серійну зномку із затримкою і зміною певного параметру. Певна користь з того є, але не завжди і не для всіх. Nikon D3100 | Nikon D5100 | Canon EOS 600D | Sony Alpha SLT-A37 | затримка 2 і 10 сек | затримка 2, 5, 10 і 20 сек + брекетинг до 9ти експозицій | затримка 2 і 10 сек + брекетинг до 3х кадрів з корекцією експозиції ±2 EV | затримка 2 і 10 сек |
Видошукач – це та штука, куди дивляться. Так склалось, що на дзеркалках режим LiveView(коли зображення в реальному часі виводиться на екран) появився дуже недавно. Та і екрани навіть зараз далекі до ідеалу. Тому видошукач штука використовувана постійно і відповідно важлива. Особливо про нього говорити немає чого, але є в нього один параметр, який може зіграти вирішальну роль при виборі. А штука в тому, що в часи тотальної комп’ютеризації багато в кого зір підсівший, і в камерах є можливість це виправляти. Корекція діоптрій є на всіх претендентах, але в Nikon вона найменша і комусь однозначно може не вистачити. Nikon D3100 | Nikon D5100 | Canon EOS 600D | Sony Alpha SLT-A37 | -1.7 до +0.7 | -1.7 до +0.7 | -3 до +1 | -4 до +4 |
Екран. А ось власне про екрани. В молодшого Nikon та Sony вони відверто нікудишні, для повноцінного користування режимом LiveView. В решти вони пристойніші і навіть вміють крутитись. Хоча я б сказав, що користування дзеркальною камерою передбачає тягу до якомога кращих фото і тут слід користуватись лише видошукачем. Nikon D3100 | Nikon D5100 | Canon EOS 600D | Sony Alpha SLT-A37 | 3″ екран, з роздільністю 230000 точок | 3″ поворотний екран, з роздільністю 921000 точок та кутом огляду 170° | 3″ поворотний екран, з роздільністю 1040000 точок та кутом огляду 170° | 3″ екран зі зміною нахилу, з роздільністю 230400 точок |
Решта параметрів. Всякі інші важливі, чи не дуже, параметри приблизно однакові у всіх цих камер. Розміри, вага, комплектація, термін гарантійного обслуговування однакові. ВисновокЗагалом всі ці камери дуже схожі. Кінцева фотографія в них виходить приблизно однакової якості. Звісно є свої плюси, є свої недоліки і для декого вони будуть вирішальними. Sony Alpha SLT-A37 цікавий апарат, який має перевагу в загальній скорострільності і добре підійде активним людям, котрі часто знімають таких-же активних. Але із Sony є велика проблема шаленої дороговизни аксесуарів, об’єктивів і решти. Тому це для фанатів. Canon EOS 600D пристойний апарат. Але зараз він вже складає враження дещо відставшого. Недавно Canon випустили новішу і цікавішу камеру – EOS 100D. Але ціна на неї зараз ще захмарна. Nikon D5100 – добра залізяка. Напевне це найцікавіший та універсальний апарат серед усіх. Але штука в тому, що він лише у дечому і лише трішечки кращий за D3100. І знову-ж таки кінцева фотографія буде абсолютно такою ж. Тому Nikon D3100 став моїм вибором! А ти, читаче, вже зробиш власний вибір і придбаєш те, що треба. Ну я на це надіюсь. Далі буде…
|