Що ви скажете про роботу, яка полягає в ручному викопуванні тунелю в безплідній пустелі? При цьому жодної видимої мети у такої роботи немає.

Ймовірно, назвете таку працю марною. Якщо згадати грецьку міфологію, то на думку відразу приходить Сізіф, з його марними стараннями викотити величезний камінь на вершину високої гори.

Тут же реальна історія: з 1902 року якийсь американець на ім'я Вільям Генрі Шмідт придбав ділянку землі в пустелі Мохаве. З тих самих пір він почав роботу з прокладання тунелю, використовуючи при цьому тільки лопату, кирку та вибухівку.

Спочатку він навіть щебінь виносив в мішках, на собі, але трохи пізніше проклав рейки, і став використовувати вагонетку. Найцікавіше - нікому з місцевих жителів і в голову не приходило, що тут ведеться така робота. З часом, звичайно, інформація про дивного "Шахтара" стала просочуватися, і Шмідту почали наносити візити місцеві жителі. Але нічого цікавого вони не дізналися. На всі розпитування Шмідт відповідав, що він "знає мету", і для цього прокладає тунель.

Праця його була титанічною: за 32 роки протяжність тунелю досягла більше 2 кілометрів. Після смерті Шмідта багато цікавих громадян кинулися в тунель, але там нічого цікавого не було. Тільки щебінь, зламані кирки і все інше.

Багато хто вважає цю людину божевільним. Але є й люди, які бачать у цій роботі якийсь прихований сенс. Одне ясно - ні золота, ні дорогоцінного каміння в цьому місці немає, і бути не могло.