19.00.02
Pokémon Go як спосіб допомогти дітям з порушеннями аутистичного спектру

      Pokémon Go можна любити, ненавидіти, а можна і зовсім байдуже пройти повз піднятого нею хайпа, проте факт залишається фактом: ця гра зуміла привернути увагу людей буквально з усієї земної кулі. Будучи вкрай казуальною, вона викликала справжній фурор не тільки в ігровому співтоваристві, а й далеко за його межами, і сьогодні можна з повною впевненістю говорити про те, що цей феномен доповненої реальності назавжди увійшов в історію.

Багато з нас напевно сприймають Pokémon Go як не більше ніж щодо нешкідливий спосіб розслабитися і весело провести час. Але, виявляється, ця нехитра виріб - це «не тільки цінне хутро». На зарубіжних новинних ресурсах все частіше миготять репортажі про випадки, коли діти з синдромом Аспергера і іншими порушеннями т.зв. аутистичного спектра після «знайомства» з проектом Niantic перестають опиратися відвідування громадських місць і починають самостійно налагоджувати відносини з гравцями-однолітками. Це забезпечує таким діткам необхідну щоденну «дозу» соціальної активності, якої їм в силу їх особливостей зазвичай бракує. При цьому діти відчувають себе цілком комфортно і, що найголовніше, вважають такого роду проведення часу вельми забавним.

Стефані Барнхилл (Stephanie Barnhill), мати 12-річного хлопчика з синдромом Аспергера, в недавньому інтерв'ю CNN розповіла про те, як Pokémon Go допомогла її синові навчитися безбоязно виходити з дому: «Мій син не з тих дітей, які можуть запросто вийти у двір і пограти. Але за допомогою цієї гри він перестав боятися людського суспільства і тепер не проти поговорити навіть з незнайомими гравцями в Pokémon Go про спійманих ним істот».

Схожа історія приведена в статті ресурсу The Mighty. За словами Елізабет Барнес (Elizabeth Barnes), матері хлопчика-аутиста, її син, мріяв не виходити з дому цілодобово безперервно, завдяки Pokémon Go відтепер невимушено проводить вільний час на свіжому повітрі. Більш того, він більше не нервує при вигляді скупчення людей: коли з ним вітаються інші «ловці покемонів», його це не зовсім не турбує і він з великим задоволенням ділиться з ними своїми враженнями від ігрового процесу.

Мабуть, поєднання реальності та віртуальної реальності руйнує ті соціальні бар'єри, з якими зазвичай стикаються діти з порушеннями комунікативних навичок, що дозволяє їм відчувати себе набагато впевненіше і поступово вливатися в соціум.

Ось так простенька Pokémon Go раптово виявилася ефективним психологічним інструментом. А ви все ще вважаєте відеоігри марними?

Створено за матеріалами: Gameskinny.
Переглядів: 395 | Додав: dvi | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
der="0" width="100%" cellspacing="1" cellpadding="2" class="commTable">
Ім'я *:Email:WWW:
Код *:
close