15.31.42
Найкраще для ґеймінгу та оверклокінгу – MSI Z77 MPower
image
                  Нарешті поважна залізячна рада DVI разом із друзяками отримала щось збіса крутезне. Це топова материнська плата Z77 MPOWER із серії Big Bang і комплект стилізованої оперативки від Avexir. Уся серія Big Bang створена спеціально для ґеймерів, які полюбляють розгін та не завжди пильнують топовість свого заліза. Технічно плата акцентована на розгоні із солідним запасом міцності, не жертвуючи жодною корисною штукенцію яка може тільки знадобитись.




Материнка з’явилася лише кілька тижнів тому, що робить її цікавою новинкою. Створена на платформі LGA 1155 від Intel і базується на топовій системній логіці Z77. Підтримується оперативна пам’ять DDR3, яку можна використовувати у двоканальному режимі та з частотою до 3 ГГц в розгоні.



Ми ж тестуватимемо пару модулів від Avexir. Добродії із Avexir у спілці з MSI створили ОЗП Core series, який не лише стилем, але і духом відповідає материнці. А саме, це комплект із двох планок по 8 ГБ, що гарантовано працюють на частоті 2,4 ГГц.

Коробка




Передня сторона ящика несе лише одне просте повідомлення – вибух!

Ну, і значок OC Certified. Але ж не буває просто значків! Цей означає, що продукт пройшов суворий тест Prime95, який навантажував процесор на всі 100% протягом 24 годин. І не просто там у штатному режимі, а з добрим розгоном до 4.6 ГГц усіх 4 ядер та 8 потоків найпотужнішого процесора, який можна сюди встановити – Core i7-3770K. До того-ж, щоб ускладнити умови тестування, процесор охолоджувався системою водяного охолодження, що автоматично позбавляє підсистему живлення будь-якого поруху повітря.



Як завжди, про найцікавіше у MSI розповідають під відкидною кришкою. Для зручності всю гору інформації розбили на 4 блоки:

Military Class III у п’ятизірковому виконанні – це найкращі компоненти, а в даному випадку ще й у великій кількості, які тестовані за суворим військовим стандартом. До вже відомих нам витривалих мікросхем DrMOS II, довгогральних конденсаторів Solid CAP та феритових котушок SFC додали OC PCB. Це спеціальна потовщена структура самої плати, яка забезпечує додаткову ізоляцію та міцність материнці. Це важливо не лише за умов розгону із азотом, а і захищає від пошкодження при збиранні системи.

Enhanced power – це суперова система живлення всієї материнської плати, яка забезпечить кожен компонент достатньою кількістю енергії. І якщо зазвичай виробники говорять лише про процесори, тут MSI також подбали і про відеокарти. А саме про випадки, коли встановлено дві чи більше відеокарт разом. Тоді якраз і стає в нагоді додатковий 6-Pin роз’єм живлення.

Решта речей теж цікаві, але ми про них розповімо далі і одразу в деталях.



Знизу коробки міститься зображення материнки і це вперше користувач може помилуватись на щойно придбану красу. З боків розміщений перелік ще півтори десятка технологій, що доступні користувачу. Серед них відзначимо Bluetooth, Wi-Fi, USB 3.0 і ще багато смаколиків, про які згодом.



Задня сторона ще раз акцентує увагу на особливостях. Бо ж їх стільки, що можна і забути.

Комплектація




Разом із материнкою дають не так вже багато, якщо порівнювати із простішими представниками MSI. Звісно, комплектацію не назвеш скромною, але від топової материнки очікується більшого. Тим не менш до комплекту входить:
• Набір корисних книжечок та буклетиків про те, що ми придбали і як тим всім керувати;
  • Диск із програмним забезпеченням;
  • Задня пластина із маркуванням портів і роз’ємів;
  • 4хSATA кабелі;
  • Конектори V-Check Points для зняття величини напруги на елементах материнської плати;
  • Конектори M-connectors для спрощення під’єднання кнопок та лампочок передньої панелі до материнки;
  • Подовжувач та сама Wi-Fі антена;
  • Мостик SLI для забезпечення можливості встановлення двох відеокарт Nvidia.

Зовнішній вигляд і конструкція




Материнська плата має стандартні розміри формату АТХ — 305х244мм. Виконана вона на чорній матовій платі. Радіатори сірі матові із чорними залізними накладками. Виглядає файно і стильно. Особливо із комплектом оперативної пам’яті Avexir.

Оскільки основне завдання піддослідної – це робота в розігнаному стані, то звісно ж основою є топовий чіпсет Z77 від Intel. Для оперативної пам’яті передбачено 4 слоти, що підтримують встановлення до 32 ГБ пам’яті, яка може працювати у двоканальному режимі на частоті до 3 ГГц.



Навколо процесора розміщена 16-фазна підсистема живлення, яка забезпечує найстабільнішу роботу будь-якого процесора у будь-якому режимі роботи. Охолоджує це все 3 радіатори, дизайн яких позичений у серії Twin Frozr IV. Для рівномірного розподілу тепла вони з’єднані одною товстою мідною тепловою трубкою. Система охолодження оптимізована для роботи в умовах мінімального обдуву і цілком придатна для життя у закритому корпусі, де використовується система водяного охолодження процесора.



Це все розташовано так, щоб можна було легко встановити будь-який радіатор повітряного охолодження. На фото якраз видно, що навіть із встановленою оперативною пам’яттю, із високим власним радіатором, місця багато.



Для керування і слідкування за роботою цього всього нам відвели верхній правий кут.

Перше, що кидається в очі, це додатковий роз’єм живлення, який має забезпечити більшу стабільність масивної та потужної конфігурації.

Одразу біля нього є V-Check Points, це спеціально виведені, для зручності, точки заміру напруг на всіх ключових точках. Річ корисна, особливо для професіоналів.

Вище розміщені кнопки керування живленням і кнопка автоматичного розгону OC Genie II. Усі вони гарно світяться, але реально потрібні хіба за умови роботи на відкритому стенді.

Ще вище, майже на верхній грані розміщені світлодіодні індикатори навантаження підсистеми живлення. Хоча це не настільки корисно, як ще один індикатор, розміщений поряд – DrMOS alarm. Він світитиметься, коли буде небезпека перегріву. Правда до такого довести систему дуже складно.



Переходимо до роз’ємів. Під усім, про що ми вже розповіли, містяться роз’єми PCI Express. Є три роз’єми на 16 ліній, куди можна встановлювати відеокарти. При чому третій стає доступний лише встановивши процесор Intel Core покоління IvyBridge. І лише з таким процесором стає доступним прогресивний режим PCI Express 3.0. Для різноманітних плат розширення є три слоти PCI-E x1.

На нижній грані плати розташувались усі зовнішні конектори. Серед всього розмаїття варто зауважити, що червоний роз’єм USB 2.0 має здатність передавати більшу вихідну напругу для пришвидшення заряджання різноманітних пристроїв (iPad, iPhone і решта припонтованих назв).



Тут представлений стандартний набір із шести SATA III портів 6 Гб/с. Усі вони реалізовані силами чіпсету Intel Z77, що гарантує повну сумісність. Але враховуючи топовий статус продукту, цього декому може здатись мало.

Поруч розташований роз’єм USB 3.0 для підключення передньої панелі.

Правіше видно генератор POST-кодів. Ця штука показує коди помилок, замість всім відомих звукових сигналів, щоб було легше визначити, що йде не так. А якщо все добре, то ця штука показує температуру процесора.

А з лівого боку видно дві мікросхемки MultiBIOS. Це BIOS, який тепер став UEFI із таким файним інтерфейсом та можливістю поклацати по усьому мишкою. Запитаєш навіщо дві? Це зроблено так спеціально, щоб при невдалому розгоні не приходилось дивитись на блакитний екран. А просто перемкнувшись на запасну мікросхему продовжувати експериментувати далі.

До речі про UEFI, пам’ятаєш, що для входу потрібно багато раз клацати кнопку Del? Так ось більше це робити необов’язково. Для випадків частого входу придумали спеціальну кнопку GO2BIOS, яку заздалегідь натиснувши ти будеш впевнений – при наступному перезавантаженні попадеш саме до UEFI. Зручно, правда? Кнопка розташована теж тут неподалік, знайти її зовсім нескладно.



Остання частина плати, але не менш важлива – панель із виходами та портами. Ось тут розробники вмістили справді усе, що хотіли. Підемо по порядку:
  • 2xUSB 2.0;
  • 1xPS/2 Combo;
  • Кнопка скидання налаштувань UEFI;
  • 6xUSB 3.0;
  • Ethernet RJ-45;
  • DisplayPort;
  • HDMI;
  • Оптичний вихід;
  • 7.1 аудіо;
  • Bluetooth антена;
  • Wi-Fi вихід для антени чи подовжувача;



Ось так це все виглядає у зібраному стані. Видно що сама материнка доволі непогано та яскраво світиться.

Хоч материнська плата розроблялась для роботи без обдуву повітрям, тим не менш іншим компонентам системи може бути необхідне додаткове охолодження. Для цього розпаяно п’ять 4-пінових роз’єми, під’єднавши до яких вентилятори, можна спеціальною програмою регулювати оберти, зберігаючи тишу чи навпаки розлякуючи усіх сусідів. Програма ця, до речі, називається Smart FAN, обов’язково включи її до переліку завантаження!

UEFI




При завантаженні, відкривається основне вікно, в нижній половині якого є шість великих кнопок, розташованих по три з кожного краю.

Ліворуч вгорі йде Mainboard Settings, куди виведені абсолютно всі можливі налаштування материнської плати у більш класичному вигляді переліку.



Наступна велика кнопка зліва, Overclocking Settings.
Сюди виведені уже тільки ті налаштування, якими дозволяється нам розігнати все, що ми встановили на цю материнку. Тут до речі видно, що OC Genie II увімкнено і мій процесор розігнаний до 3.9Ггц.
Далі йде розділ Energy Saving, який менш цікавий. Там по замовчуванню усі енергозберігаючі технології увімкнені, а при розгоні – автоматично вимикаються.
Переходимо на праву сторону і першою бачимо кнопку браузер. Натисканням на неї можна запустити операційну систему Winki, яка є майже повноцінний дистрибутивом linux. Але її попередньо потрібно встановити з диску силами Windows на вінчестер. Але я її не встановлював, тому що там немає рідної солов’їної. Але можете переглянути офіційне відео:





Нижче знаходиться пункт Utilities, тут дійсно знаходяться утиліти, одна з яких — вбудований прошивальник BIOS.
І остання кнопка – Security. Тут можна встановити пароль, щоб заблокувати доступ до BIOS недосвідченим користувачам.

Софт



Зазвичай програмні додатки, що йдуть разом із материнськими платами – не дуже потрібні і уваги не заслуговують. Але тут трапився доволі цікавий застосунок Control Center, який дає непоганий функціонал і частково дозволяє керувати системою та розгоном без потреби заходити у біос.

Тестування


У принципі процедура тестування материнських плат – річ специфічна. Адже на продуктивності ніяк не відбивається те, чи використовуєш ти системну плату за $100 чи за $250. Але декілька тестів все-ж провели, оскільки саме ця гарнюня обіцяє нам дещо більші можливості.

Тестовий стенд

Процесор: Intel Core i5-3570K (3400 МГц), охолодження стандартне;
Материнка: MSI Z77A-G43, версія BIOS 2.2;
Пам'ять: 2 x 4 Гб GoodRam DDR3-1333 PC3-10600;
Відеокарта: Powercolor Radeon HD7870 2048MB GDDR5 (1000/1200 МГц (ядро/пам 'ять);
Накопичувач: Samsung HJ502HD 500Гб 7200 об/хв;
Блок живлення: Zalman ZM600-GT 600Вт;
Операційна система: Windows 7 Professional x64.

Зрештою нічого не змінилось, тому можна на пряму порівняти температури на радіаторах у Z77 MPOWER та Z77 GD80



Розгін



На жаль це не вражає, якщо згадати про такий же результат у практично найдешевшої Z77A-G43, яку ми тестували раніше. Після третьої протестованої материнської плати – стає очевидно, що це максимальний стабільний показник для даної платформи і для нашого тестового процесора. Тобі ж може підкоритись і вища частота, успіхів!

Звук

Зазвичай тут немає про що говорити, бо шум завжди звичайний. Проте у материнських платах, орієнтованих на ґеймінґ, часто можна побачити якісь цікаві і непогані за якістю вбудовані звукові процесори. Тут же нічого такого немає, звук звичайний. А якщо використовувати навушники дорожчі за 250 грн, то ще і недостатньо гучності через відсутність підсилення.

Звісно дивлячись на вартість, це легко пробачається. Але все ж це впливає на сприйняття.

Висновок

Z77 MPOWER – вдався справді добрим та зручним інструментом для розгону. Але не розгоном єдиним! Материнка добре оснащена всім необхідним. Такі речі як Bluetooth та Wi-Fi часто можуть ставати у нагоді і не потрібно додатково витрачатись на них. Проте, якщо ти хочеш мати круту ігрову систему, то звукова плата тобі просто обов’язкова.

Ідея з жорстким тестуванням теж доволі цікава і дає певну впевненість у довгому і справному житті залізяки. Це проявляється у низьких температурах та впевненому розгоні.

Загалом – це добра річ із незначними недоліками, які скоріше можна назвати особливостями. Мене не зовсім влаштовує розташування деяких елементів і однобічність виходів. Але це питання більше звички і в принципі викликає змішані відчуття лише при встановлені. Отже, всім рекомендуємо.

Подяка друзям із PlayUA за надану на тестування материнську плату.

Автор огляду: Богдан bodyanuch Мартиняк
Переглядів: 679 | Додав: dvi | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
der="0" width="100%" cellspacing="1" cellpadding="2" class="commTable">
Ім'я *:Email:WWW:
Код *:
close