DVI

Субота, 27.05.2017, 18.47.49
Головна » 2016 » Липень » 28 » Мертве око може успішно пройти сканування райдужної оболонки
16.00.22
Мертве око може успішно пройти сканування райдужної оболонки

      Всі ми дивилися фільми, де для проходження контролю необхідно підтвердити свою особистість за допомогою сканування райдужної оболонки ока. Дана технологія не позбавлена ​​сенсу, адже малюнок ока також унікальний для кожної людини, як і відбитки пальців, і, крім усього іншого, не змінюється з плином часу. Дану технологію вже у всю впроваджують на прикордонних пунктах контролю та в аеропортах, а уряд Індії і зовсім становить каталог райдужних оболонок всього населення країни, а це, не багато не мало, більше 1 млрд осіб.

У тих же фільмах показували способи обходу даної системи. Найпопулярніший: контактні лінзи, що імітують чужий малюнок очей. Але в більшості фільмів людину задля її очей не вбивали (за винятком Demolition Man), хоча це виглядало б набагато більш логічним - принести очі в кишені, ніж виготовляти лінзи. Чому? Вважалося, що очі мерця змінють свою структуру і вже непридатний для проходження контролю. Як виявилося, придатний.


Посмертні фото очі через 5, 16 і 27 годин

Однак «термін придатності» очей небіжчика серйозно обмежений за часом - близько 27 годин, але в деяких випадках він може досягати і декількох діб. Пов'язано це з тим, що після смерті рогівка ока людини мутніє, що ускладнює сканування. В середньому 27 годин, очі стають настільки замутненими, що система не зможе його ідентифікувати. До того ж, очі мерців не придатні для проходження більш складних систем контролю.

Є й інший спосіб обману системи сканування райдужної оболонки ока. Якщо немає можливості донести очі до сканера на протязі доби, то для обману ряду дешевих комерційних рішень може підійти навіть роздруківка очей на аркуші паперу.

Саме тому багато сучасних систем сканування райдужної оболонки оснащені ще цілим рядом додаткового інструментарію. Наприклад, активно використовуються інфрачервоні датчики, щоб визначити, чи є очей живим або перед сканером все та ж роздруківка (хоча ніщо не заважає нагріти очей небіжчика в кишені).

Після виявлення факту того, що око небіжчика цілком собі око ще майже добу, автор дослідження став використовувати більш складний підхід.

При первинному скануванні райдужної оболонки ока, за задумом автора, сканер випускає пучок світла, щоб зареєструвати реакцію райдужки і ступінь звуження зіниці. Ці дані заносяться в профіль людини і в подальшому, сканер може повторити цю процедуру і зіставити реакцію пропонованого йому очі з реакцією, зафіксованої в профілі користувача.

Фіксування реакції ока на пучок світла

Це дозволяє вирішити відразу кілька проблем, таких як спробу підсунути роздруківку сітківки, використання лінз (адже у кожної людини мускулатура, яка відповідає за звуження зіниці індивідуальна), а так само перевірити найжахливіший з можливих сценаріїв - використання очей людини посмертно.

Подібна система цілком працездатна в лабораторних умовах, проте, невідомо, як вона покаже себе в умовах реальних, тобто, з динамічним освітленням. Факт того, що проблеми при експлуатації розробки в польових умовах можуть виникнути, визнає і розробник.

Джерело: geektimes
Переглядів: 98 | Додав: dvi | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім'я *:
Email:
WWW:
Код *: