16.30.59
Як вчені мають намір перешкодити нестримному поширенню «поганої науки»

      Т.зв. «Погана наука» (bad science) вже давно активно просувається в маси, маскуючись під науку нормальну. Яким чином їй це вдається?

Як наслідок, якщо вірити позаторішньому метааналізу, близько $ 28 млрд в одній тільки сфері медицини щорік витрачається на псевдоексперементи, які згодом не вдається відтворити.

Безпечне поширення поганої науки стало причиною свавілля обскурантизму - люди масово перестають довіряти вченим.

Але, як то кажуть, «ще не все втрачено». Вчені вже почали працювати над тим, щоб повернути назад популяризацію неякісних знань.

На думку вчених, оскільки погана наука в основному поширюється через письменних журналістів, аби дати їй відсіч, в першу чергу потрібно навчити обивателів перевіряти першоджерела. Цій меті ведучий телепередачі Last Week Tonight на телеканалі HBO Джон Олівер в минулому році присвятив цілий епізод свого шоу, в ході якого він брав різні активно цитовані пресою «дослідження» і вивчав їх на предмет достовірності.

Разом з тим, коли ведучий подивився в першоджерело, з'ясувалося, що дослідження проводилося не на людях, а на щурах.
Звичайно, журналісти не зі зла вводять своїх читачів в оману. Просто необхідність постити новини в цілодобовому режимі спонукає їх публікувати абсолютно будь-які матеріали, які можуть привернути увагу. При цьому на вивчення достовірності джерела часто просто не залишається часу.
 
У 2015 році група вчених з метою підняти проблему поширення поганої науки в ЗМІ навмисно провела «очевидно сміховинне» дослідження і на повному серйозі опублікувала його результати. Як би це не звучало дивно, але псевдонаукові твердження в кінцевому рахунку вдалося потрапити на перші сторінки однієї з найбільших європейських щоденних газет. З якої причини? Тема дослідження була вельми привабливою для потенційного читача: «Шоколад прискорює втрату ваги», але при цьому журналісти полінувалися перевірити першоджерело.

Втім, справа не тільки в журналістах. Те, що преса буває неякісною - це ще півбіди. Основна проблема криється в реакції суспільства. Як не парадоксально, але замість того, щоб просто припинити вірити на слово недоброчесних ЗМІ, люди несправедливо перестають довіряти науці. Гірше того, каже Олівер, в деяких випадках обивателі і зовсім починають сприймати всерйоз тільки ті наукові дослідження, результати яких припали їм до душі.

Ні для кого не секрет, що Facebook сьогодні є головним майданчиком по поширенню недостовірної інформації. Ось чому вчені з неприкритим захопленням сприйняли намір соціальної мережі боротися з фейками, спеціальним чином позначаючи імовірно сумнівний контент.

Нарешті, ще однією підмогою науковому освіті може стати - ви не повірите - звичайне піратство. Завдяки все більш широкому розповсюдженню піратських інструментів, що дозволяють безкоштовно читати платні статті, у людей з'являється безпосередній доступ до першоджерел. В результаті, читачам стає набагато легше виявляти маніпуляції з боку преси, а фейк - важче поширюватися.

Звичайно, вчені навіть не сподіваються коли-небудь остаточно перемогти псевдонауковий клікбейт. Але вони вірять, що їх зусилля допоможуть значимо перешкодити поширенню поганої науки і відновити довіру суспільства.

Зрозуміло, це не означає, що в майбутньому люди будуть сліпо вірити вченим. Просто обивателі перестануть одним махом відкидати всі наукові дослідження з якихось своїх міркувань.
«Все-таки наука може робити дивовижні речі: іноді дослідження, яке звучить занадто добре, щоб бути правдою, на перевірку дійсно виявляється самим справжнім проривом», - підсумували вчені.
Джерело: futurism
Переглядів: 425 | Додав: dvi | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
der="0" width="100%" cellspacing="1" cellpadding="2" class="commTable">
Ім'я *:Email:WWW:
Код *:
close