Насправді, з зубами ситуація була не такою вже і страшною, як здається зараз. Та й ніхто б з цієї причини не ховав б посмішку: надто звичайною була ситуація, коли у людини не вистачало декількох зубів в передньому ряду. Так що ця теорія невірна. 

Друга теорія говорить, що у старих фотокамер була вельми тривала експозиція - аж до півгодини. Зрозуміло, що 20-30 хвилин ніхто не здатний посміхатися, потім посмішка залишиться назавжди. Тим не менше, після 1840-го року експозиція зменшилася до пари хвилин, але на фотографіях все одно ніхто не посміхається. Чому?

Справа в тому, що люди не хотіли виглядати нерозумно. Навіть Марк Твен, який висміював багато традицій того часу, написав наступне: "Фотографія - найважливіший документ, і немає нічого страшнішого, ніж здатися нащадкам з безглуздою, дурною посмішкою, спійманої і зафіксованої назавжди". 

Так що все пояснюється не просто, а дуже просто: люди просто не хотіли виглядати нерозумно, а під цим вони мали на увазі посмішку на фотографії. Тому й така серйозність.