ABIT BP6 (1999): dual Celeron!

В 1999 році з’явилась перша двопроцесорна плата для Socket 370. І по факту ця плата першою могла в домашньому комп’ютері забезпечити 1ГГц частоти процесора. Правда отримувалась вона досить складно, тому-що було потрібно два процесори на 366МГц розігнати до 500МГц. Тим не менш це вже стало можливо і така продуктивність на однопроцесорній домашній системі появилась лише через рік на Pentium III, який вартував 1000$, а Celeron-и лише 120$ за штучку.

MSI MS-6167 (1999) Перша материнська плата для процесорів AMD

Того-ж 99го року AMD анонсувала свій перший процесор власної розробки, який отримав назву Athlon. І, що цікаво, це процесор був таки потужніший за пропозиції від Intel.

ASUS P3C2000 (2000) – просто не працювала

Теоретично непогана плата, яка пропонувала інноваційний в той час чіпсет Intel 820. Але не через інновації вона попала до нашого переліку, а через ваду. Вада була лише одна, але критична. Плата елементарно не витримувала тогочасні процесори, оскільки Asus банально на стару плату поставили новий процесорний слот та чіпсет.

Gigabyte GA-Z7X (2000) – перша синя материнська плата

Не те щоб ця плата була вершиною дизайнерської думки, але всі материнки до цієї були переважно виконані у відтінках коричневого чи зеленого.

AOpen AX6BC Pro II Millennium Edition (2000) – лімітована серія

Одна з перший материнських плат, яка була створена не просто для роботи, а з якоюсь іншою метою. Так ось ця була першою платою, яку випустили дуже обмеженим тиражем, приблизно 2500 одиниць.

ABIT ST6E-RAID Casper (2001) – біла!

Перша із небагатьох, існувавших взагалі,материнська плата білого кольору.

AOpen AX3SP Pro Che Che (2001) – дизайн?

Ну що я можу сказати? І так все зрозуміло із цими азіатами.

AOpen AX4B-533 Tube (2002) – теплий, ламповий

Перша материнська плата, де взагалі задумались про якість звуку. Але виробник думав не довго і вирішив одразу запиляти hi-end рівшеня. Але, напевне на жаль, ця плата так і залишилась єдиною із ламповим підсилювачем для звуку.

Soltek 75FRN2-RL Golden Flame (2003) – жовтий!

Знову ж таки перша, але на цей раз жовта!

Gigabyte GA-8N-SLI Royal (2005) – сам собі конфігуратор

Зараз серед виробників є популярним випускати спеціальні "оверклокерські” плати, але в ті часи Gigabyte пішли шляхом універсальності. І ось ця плата наразі чи не єдина, де можна самостійно покращити підсистему живлення процесора без паяльника.

ARock 775Dual-915GL (2005) – на роздоріжжі

Були колись часи, коли не не могли визначитись виробники – а чи варто для відеокарти робити окремий інтерфейс? І в пік цієї суперчки з’явилась ось така плата, яка поєднувала у собі два слоти для відеокарт, але різних: AGP та PCI-E.

ASRock P4 Combo (2005) – легкий перехід

Ех, були колись же часи, коли виробники думали в першу чергу про користувачів! От захотів перейти з Socket 478 на LGA 775, то просто прийдбай таку материнську плату і встанови старий процесор. А згодом як купиш новий, то встанови і тішся. І для переключення з одного процесора на інший потрібно було лише перемкнути 300 джамперів.

ECS PF88 Extreme Hybrid (2005) – гібрид Intel та AMD

Ця материнка,вже не така хардкорна, як попередня, адже сама підтримує лише LGA 775 Pentium 4. Але разом із нею в комплекті йшли плати розширення, на подобі відеокарт, для AMD Athlon 64 Socket 939, Socket 479 (Pentium M) і Socket 754 (AMD Sempron). Гарно було б зараз мати такі багатопроцесорні машини.

Gigabyte GA-G1975X (2005) – чотке охолодження

Не те щоб дуже ефективна чи крута плата, але система охолодження в ті часи напевне справляла враження.

ASUS Crosshair (2006) – перша RoG

Перша плата ASUS серії Republic of Gamers. Підтримувала процесори для сокету АМ2 і мала чіпсет Nvidia nForce 590 SLI. Одною із перших мала кнопки Power i Reset на платі. Також на інтерфейсній панелі був встановлений рідкокристалічний екран.

MSI P35 Platinum (2007) – американські гірки

Не особливо цікава материнська плата в технічному плані, але з цікавою та вигадливою системою охолодження.

DFI LAN-Party X48-T3R (2008) – серйозне охолодження

А ось це, на відміну від попередньої плати, вже серйозна махіна. Виробник плат DFI разом із виробником охолодження Thermalright вирішили зробити ультимативну оверклокерську материнку. Таке крутецьке охолодження було встановлено у зв’язку з тим, що ця плата була однією з перших, на яку встановили цифровий модуль регуляції напруги.

DFI Hybrid P45-ION-T2A2 (2009) – перша big.LITTLE

Перший представник ідеї перемикання між слабким процесором та потужним. Можливо в настільних комп’ютерах це не так потрібно, як у ноутбуках чи смартфонах, але перша спроба була такою ось. На цій материнці поруч із процесором для Socket 774 був розпаяний процесор Intel Atom.

ASUS Sabertooth P67 (2010) – броневик

Нарешті підібрались ми до сучасного заліза. Зараз звісно виробники не дозволяють собі радикальних експериментів, але маркетингова машина не стоїть на місці і ось три роки тому Asus придумали заховати материнку під броню. В першому варіанті ця пластмасова кришка була навіть шкідлива для охолодження, але зараз це цілком ходова штука і не забувають в компанії за цю ідею.

EVGA Classified SR-2 (2010) – розгін двох сердець

Вперше з часів ABIT BP6(перша у нашому переліку) наважились виробники заліза, в даному випадку компанія EVGA, зробити материнку націлену на ґеймерів та оверклокерів із двома одночасно працюючими процесорами. Але тут вже зовсім інший рівень, два шестиядерних процесори Intel Xeon на сокеті 1366, чіпсет Intel 5520. Також підтримується встановлення до чотирьох відеокарт. Гарний монстрик .
Абревіатура SR розшифровується як Super Record і справді – системи на базі цієї материнської плати побили чимало рекордів у свій час. Має ця плата і наступника для LGA 2011 – не менш епічна штукенція!

Ось і всі знайдені та цікаві материнські плати випущені за минулі роки. Дякую, що прочитали усе це